Звіт про перевірку зошитів з критеріями оцінювання

           

            Аналіз перевірки робочих зошитів показав, що існує певна система письмових робіт (домашніх та класних). Зміст робіт, їх складність відповідають вимогам навчальних програм. Обсяг і характер домашніх завдань за рівнем складності відповідає змісту вивченого матеріалу в класі.         В зошитах учнів прослідковується диференціація як класних, так і домашніх завдань, записуються види роботи, тема уроку, є письмові зауваження учням «Охайніше!», «Будь уважним!», «Пиши охайно!».        Приділяється певна увага зовнішньому вигляду зошитів, дотриманню норм єдиного орфографічного режиму. Всі зошити правильно підписані, обгорнуті. Оцінки за ведення зошитів вчителі виставляють як в зошитах, так і в журналах. Виставляючи оцінку за ведення зошита , вони враховують такі критерії: наявність класних та домашніх робіт, грамотність(якість виконання робіт),охайність, уміння правильно оформляти роботи( дотримання вимог орфографічного режиму). Вчителі звертають увагу на систематичність виконання домашніх завдань.

          Але в зошитах учнів допускаються певні порушення вимог до ведення зошитів з математики. 

Під час проходження практики мною були перевірені 32 зошитів з математики та української мови.

Під час перевірки зошитів виявилися такі результати:

·     23 учнів мають високий рівень;

·     4 учнів мають середній рівень;

·     5 учнів мають достатній рівень.

Усі діти стараються писати в зошитах старанно, каліграфічно, акуратно.

Звіт про обладнання навчального кабінету№19

3-Д клас

Звіт про обладнання навчального

кабінету№19

Матеріально – технічне забезпечення навчального кабінету

         Комплектація  кабінету обладнанням здійснювалось відповідно до типових переліків навчально - наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення.

           У кабінеті встановлені шкільні меблі: парти, стільці учнівські, стіл учительський, та стілець учительський, також присутні стінка меблева та кутова шафа і шафа пенал, які відповідають санітарно – гігієнічним правилам та нормам.

           Робоче місце вчителя оснащене  комп’ютерним столом з комп’ютером та принтером., збоку на стіні над дошкою розміщений телевізор. Це все допомагає вчителю  у його роботі та трішки полегшує її.

           Парта стандартна, при цьому стіл і стілець однієї групи. Проте вона не має отворів для ручки та стаканчика, але вона має гачок для рюкзака.

           У кабінеті на стіні розміщена класна дошка, яка має п’ять  робочих площ у розгорнутому вигляді. Три зовнішні площини  мають магнітну основу з кріпленнями для демонстрацій навчально – наочних посібників.

           Кабінет забезпечений  аптечкою з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги; первинними засобами пожежогасіння.

Засоби навчання зберігаються у шафах, які знаходяться на задньому плані класної кімнати.

Навчально - методичне забезпечення навчального кабінету

         Навчально - методичне забезпечення навчального кабінету складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних  посібників та обладнання загального призначення. Розподіл та збереження засобів  навчання і навчального обладнання  здійснюється згідно з вимогами навчальних програм та розділами.   У кабінеті є картотека дидактичних матеріалів.      

Звіт про індивідуальну роботу з учнем

Звіт про індивідуальну роботу з учнем

    У процесі проходження практики у школі № 30 м. Вінниці, у 3-Д класі я провела певну роботу з відстаючим учнем. Це  Володимир Курдибаха,  він сидить на першому рядові, на останній  парті, має задатки для гарного навчання, але не уважний.

    Від учительки  дізналась, що він має труднощі з певними предметами. Коли я запропонувала їй займатись додатково після уроків, він погодилася. 

    Ми акцентували свою увагу на математиці, так як найбільше проблем у неї виникало саме на цих уроках. Разом з хлопчиком ми розв’язували завдання типу:

    -  проклади на множення  чисел;

    -  приклади на ділення  чисел;

    - розв’язування рівнянь;

    - розв’язування задач.

Найбільше Володимиру сподобалось працювати біля дошки,  подобалось, що йому приділяють увагу і через це він намагався працювати старанніше.

    Спостерігаючи  за ним на уроках, я помітила, що він впевненіше піднімає руку і поводить себе біля дошки.

    Отже, під час  проведення індивідуальної роботи  я намагалась якнайкраще налагодити контакт для того, щоб пояснити, розповісти. Це  розумна, здібна, радісна дитина. У майбутньому йому  не буде потрібна підтримка і допомога. Сподіваюсь, його відповідальність та уважність зросте.

Мої розробки

Звіт про дослідження пізнавальних інтересів учнів, вивчення мотивів учіння молодших школярів.

         У процесі проходження практики у школі № 30 м. Вінниці, у 3-Д класі я провела анкетування щодо вивчення пізнавальних мотивів учіння молодших школярів. За результатами анкетування можна побачити, що учні 3-Д класу найбільший інтерес мають до читання книг та відвідуванню гуртків.

Завдання № 2

У другому завданні ми дізнаємося за ради чого учні навчаються у школі. Отже,підрахувавши ми дізналися, що учні 3-Д класу навчаються задля отримання знання, щоб навчитися і вчитися - це становить майже 71%, інші 29%- навчаються тому,що хочуть бути розумними.

Висновок:таким чином, учні 3-Д  класу мають великий потенціал до отримання знань, адже зацікавлені в цьому. Їхній інтерес у пізнанні навчального матеріалу,адже це сприяє вивченню та удосконалення їхній знань, умінь та навичок. Більша кількість учнів зосередженні на навчанні, а це дає можливість результативно працювати усьому класу.

Оформлення навчального кабінету

Над вхідними дверями кабінету розміщена табличка з назвою класу та прізвищем його класовода у першу та другу зміну. У кабінеті на стіні навпроти вікон розміщений стенд «Щедра осінь» та біля вікон квіткові композиції.

Про автора

Блог створила 

майбутній педагог

студентка Вінницького державного

педагогічного університету ім. М.Коцюбинського

Інституту педагогіки, психології та мистецтв

3 курсу групи АПП

Гавенко Антоніна

Карта знань 
Презентація про визначні місця Тульчина

Моє дослідження

ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Основною тенденцією реформування сучасної освіти в Україні є її спрямованість на підвищення якості освіти, орієнтацію всебічного розвитку особистості та підвищення рівня її освіченості. Важливою складовою загальної освіти кожної людини є природнича освіта. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини. Удосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи - одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Але існує й проблема, коли вчителі занадто захоплюються у використанні наочності. При цьому у дітей загальмовується розвиток абстрактного мислення.

У процесі навчання наочні й технічні засоби дуже важливі, тому що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, тому ефективність навчання істотно підвищується. Ті діти, яких навчали без застосування наочних і технічних засобів у середній школі відстають від тих, хто не був обділений у їхньому застосуванні.

Звідси виходить, що засоби навчання: наочні або технічні необхідні в навчанні, тому що вони допомагають краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі. З цієї причини набуває неабиякої актуальності дослідження тими застосування цих засобів навчання під час викладання курсу природознавства.

Використання інформаційних технологій стає потужним і багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури. Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних.

У початкових класах застосування різноманітних засобів навчання має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу. Вчасно використані засоби навчання на уроках природознавства у початкових класах - це змістове й емоційне підживлення процесів сприймання, мислення, пам'яті учнів початкової ланки.

Допоміжними засобами школи з їх специфічними дидактичними функціями є засоби навчання. Засоби навчання у навчальному процесі можуть бути:

- слово вчителя - для передачі знань, слово і дія для формування умінь і навичок; викладаючи новий матеріал, учитель спонукає думати учнів над ним, погоджуватись чи не погоджуватись з думками вчителя, звертатися до нього з питаннями і одержати відповідь;

- підручник служить учню для відновлення у пам'яті, повторення і закріплення знань, одержаних на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу;

- одні засоби навчання заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.);

- другі - конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал);

- треті - виступають у ролі прямих об'єктів вивчення, дослідження (машини, прилади, хімічні речовини, предмети живої природи);

- четверті - в ролі "посередників" між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або ускладнене (препарати, моделі, колекції, гербарії і ін.)

- п'яті — використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти, ін.);

- шості — символічні (знакові) засоби (історичні і географічні карти, графіки, діаграми і т.п.) [5, с. 96-97].

Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, вчитель використовує й графічні наочні посібники: картини, таблиці, схеми, кольорові листівки, роздавальні картки тощо.

Потреба в демонструванні графічних наочних посібників зумовлена тим, що уявлення, які дістають діти тільки з розповіді вчителя або читання статті і які не закріплені зоровими образами, можуть бути неправильні.

Таблиці використовують для закріплення знань. Для цього ставлять узагальнюючі запитання, які допомагають синтезувати набуті знання. Учитель пропонує, наприклад, розповісти, як живуть люди на Крайній Півночі, як пристосувалися до умов тундри рослини і тварини та ін. Розповідь ілюструють таблицями на комп’ютерах. Закріплення матеріалу з використанням таблиць допомагає відновити в пам'яті уявлення про предмети і явища реального світу [4, с. 41].

Великий навчальний і виховний ефект дає демонстрування на уроках природознавства навчальних кіно-, діафільмів, діапозитивів та інших наочних посібників.

У початкових класах широко використовують навчальні кінофільми. Велике методичне значення їх полягає в тому, що вони не тільки дають натуральне зображення предметів і явищ, а й показують їх у русі. За допомогою кінофільму діти дістають реальне уявлення про предмети і явища, яких вони не можуть спостерігати безпосередньо. Навчальні кінофільми унаочнюють взаємозв'язок рослин і тварин з навколишньою природою і між собою [3, с. 132-133].

Кінофільми мають велике виховне значення: більш повно, ніж інші наочні посібники, показують багатства і красу природи нашої країни, що розширює кругозір учнів, викликає почуття гордості за Батьківщину. Показане у фільмі і осмислене учнями формує в них основи матеріалістичного світогляду. Завдяки художній виразності фільми сприяють розвиткові естетичних почуттів у дітей.

Демонстрування фільму поєднують з іншими наочними посібниками. Тому під чає уроку показують або тільки фрагмент фільму, або одну частину і, як виняток, дві. Випущено цілий ряд навчальних фільмів - «Верблюд», «Вовки», «Видобування торфу», «Видобування вугілля», «Видобування нафти» та ін., за якими учні ознайомлюються з життям тварин або процесами видобування корисних копалин [4, с. 102].

Дуже зручно використовувати навчальні діафільми і діапозитиви, тому що під час демонстрування їх можна проводити бесіду за окремими кадрами, доповнювати при потребі текст кадру, показати на екрані зображення предмета або явища у збільшеному вигляді і приділити для розгляду його необхідний час. У процесі демонстрування діафільму вчитель повинен сам читати текст, щоб учні правильно сприймали його зміст, вчилися правильно вимовляти маловідомі або нові слова. Після перегляду діафільму аналізують, що допомагає розвивати спостережливість і логічне мислення.

Технічні засоби навчання поповнилися новим проекційним апаратом - кодоскопом («класна оптична дошка»). За допомогою його можна при денному світлі демонструвати схеми, малюнки, креслення, які виконані на прозорій плівці або склі. Отже, є можливість поєднувати світлову інформацію на екрані з іншими наочними посібниками.

На уроках природознавства дедалі ширше використовують навчальні телевізійні передачі. Телефільм, як і кінофільм, дає змогу знайомити дітей з процесами або явищами, які важко або зовсім неможливо спостерігати [2, с.  32].

Ефективність від навчальної телепередачі залежить від уміння вчителя зробити її такою, щоб вона була складовою частиною уроку, відповідала його темі, доповнювала зміст уроку. На початку уроку (телепередачі) вчитель називає тему і мету його, проводить коротку бесіду, мета якої - активізувати сприймання в учнів. Після телепередачі (тривалість 15-20 хв.) учитель також проводить бесіду, під час якої з'ясовує, що і як учні засвоїли. При потребі використовують й інші види унаочнення.

Велику кількість інформації учні дістають під час самостійного перегляду телевізійних передач «У світі тварин» і «Клуб мандрівників», які вчитель також може використати в своїй роботі. Використовують екранні наочні посібники як при повторенні й закріпленні, так і при вивченні нового матеріалу.

У процесі демонстрування кінофільму, коли диктор пояснює те або інше явище, учитель (без пояснень) показує його на екрані указкою і тільки інколи робить короткі зауваження або пропозиції. Щоб дати можливість учням повністю зосередити, свою увагу на змісті фільму, не варто відволікати їх у цей час запитаннями або поясненнями. Роботу з фільмом під час уроку обов'язково поєднують з використанням інших наочних посібників (натуральних, картин, таблиць, роздавальних карток та ін.). [1, с. 103]

Отже, для активізації розумової діяльності учнів учитель повинен підібрати відповідні екранні засоби, визначити час демонстрування їх, підібрати інші засоби унаочнення, продумати різноманітні методи використання їх. Використання екранних засобів на уроках повторення дає змогу відновити в пам'яті знання, набуті протягом деякого часу, закріпити і поглибити їх, розвинути абстрактне мислення. Уміле використання на уроках екранних засобів навчання в поєднанні з іншими видами унаочнення дає змогу значно підвищити якість уроку, активізувати розумову діяльність учнів, забезпечує міцні знання. Вибравши потрібні екранні наочні посібники, учитель повинен спочатку сам переглянути їх і ознайомитися із змістом, визначити час демонстрування на уроці, продумати запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після, перегляду кіно-, діафільму або діапозитивів.

Засоби наочності мають велике дидактичне, виховне та практичне значення. Їх правильне, оптимальне використання дасть змогу забезпечити процес навчання необхідними методичними та емоційними моментами.

Література

1. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник. - К. : Веселка, 1998. - 333 с. 

2. Сергеева В. А. Экранно-звуковые средства обучения на уроках природоведения. - М., 1986. – 276 с.

3. Нарочна Л. К. Методика викладання природознавства : Навч. посібник для пед. уч-щ - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Вища шк., 1990. - 301 с. 

4. Подзоров В. И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум : Учеб. пособие для пед. уч-щ. - К.: Выща шк., 1990. - 85 с.

5. Фуціла М. М. Педагогіка. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 528 с.

Мій професійний словник

Словник термінів

        Адаптація (від лат. adaptatio (adapto) — пристосовую) — здатність організму пристосовуватись до різних умов зовнішнього середовища.

    Акредитація (від фр. accreditation (accredo) — довіряю) — у сфері освіти — процедура визначення статусу вищого навчального закладу, підтвердження його спроможності здійснювать підготовку спеціалістів на рівні державних вимог з певного напряму (спеціальності).

  Акселерація (від лат. acceleratio — прискорення) — прискорення фізичного розвитку дітей, зокрема зросту, ваги, більш раннє статеве дозрівання.

    Актив (від лат. activus — діяльний, дійовий) — група вихованців, членів конкретного колективу, які усвідомлюють вимоги керівника колективу, допомагають йому в організації життєдіяльності вихованців, виявляють певну ініціативу.

Активність (у навчанні) — характеристика особливостей пізнавальної діяльності особистості, що полягає в усвідомленому використанні нею інтенсивних методів, засобів, форм оволодіння знаннями, вироблення вмінь і навичок.

Андрагогіка (від гр. androa — доросла людина і agogge — управління) — галузь педагогіки, що займається проблемами освіти, навчання та виховання дорослих.

Аномальні діти (від гр. anomalia(anomalos)— неправильний) — вихованці, які мають значні відхилення від норм фізичного або психологічного розвитку й потребують виховання та навчання у спеціальних навчально-виховних закладах.

Дефініція (від лат. definitio — визначення) — коротке логічно вмотивоване визначення, яке розкриває суттєві відмінності або ознаки того чи того поняття.

Дидактика (від гр. didaktikos — навчаю) — галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти й навчання.

Дискусія (від лат. discussio — розгляд, дослідження) — метод навчання, спрямований на інтенсифікацію та ефективність навчального процесу за рахунок активної діяльності учнів (студентів) у пошуках наукової істини.

Завдання виховання — забезпечення всебічного гармонійного розвитку особистості.

Задатки — генетично детерміновані анатомо-фізіологічні особливості мозку та нервової системи, які є індивідуально-природною передумовою процесу розвитку й формування особистості.

Заклади виховні — навчально-виховні установи, які забезпечують освіту й виховання підростаючого покоління.

Заклади позашкільні — дитячі виховні установи, діяльність яких спрямована на забезпечення потреб людини у задоволенні інтересів та схильностей, здобуття школярами додаткових знань, умінь і навичок, розвиток інтелектуальних потенцій, сприяння майбутньому професійному вибору особистості. До цієї групи закладів належать палаци і будинки дитячої та юнацької творчості, станції юних техніків, натуралістів, спортивні, художні, музичні школи, дитячі бібліотеки, театри, кінотеатри, дитячі залізниці тощо.

Звичка — спосіб поведінки, здійснення якого у певній ситуації набуває для індивіда характеру внутрішніх потреб.

Закономірності виховного процесу — чинники, які відображують необхідне, суттєве, стійке, повторюване, загальне для певної галузі відношення між явищами об'єктивної дійсності.

Підручник — навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з певної дисципліни відповідно до вимог чинної програми.

Підхід до виховання комплексний — підхід до виховання, що передбачає єдність мети, завдань і засобів її досягнення через діяльність різних соціальних інститутів (сім'ї, навчально-виховних закладів, засобів масової інформації).

План навчальний — нормативний документ, у якому визначено для кожного типу загальноосвітніх навчально-виховних закладів перелік навчальних предметів, порядок їх вивчення за роками, кількість годин на тиждень, відведених для їх вивчення, графік навчального процесу.

Позакласна виховна робота — заходи виховного характеру, які здійснюються в загальноосвітніх навчально-виховних закладах під керівництвом учителів-вихователів.

Позаурочна навчальна робота — різні види самостійної навчальної роботи учнів у рамках системи навчання і виховання (домашня навчальна робота, екскурсії, гурткова робота та ін.).

Посібник навчальний — навчальна книга, в якій розкрито зміст навчального матеріалу, що не завжди відповідає вимогам чинної програми, а виходить за її межі, визначено додаткові завдання, спрямовані на розширення пізнавальних інтересів учнів, розвиток їхньої самостійної пізнавальної діяльності.

Привчання — організація планомірного і регулярного виконання вихованцями певних дій з елементами примусу, обов'язковості з метою формування стійких звичок у поведінці.

Прийом виховання — складова методу, що визначає шлях реалізації його вимог.

Рада загальноосвітнього навчально-виховного закладу — об'єднання працівників загальноосвітнього закладу, учнів, батьків і громадськості, яка діє у період між загальними зборами (конференцією) для вирішення соціально-організаційних й економічних питань життєдіяльності загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Рада педагогічна — об'єднання педагогів навчально-виховного закладу з метою розгляду питань організації та вдосконалення навчально-виховного процесу.

Рейтинг (від англ. rating — оцінка, клас, розряд) — індивідуальний числовий показник у системі освіти, оцінка успіхів, досягнень, знань у конкретний момент окремої особистості у певній галузі, дисципліні, що дає змогу визначити рівень таких досягнень або якість знань щодо інших осіб.

Головна сторінка

Моя професія - вчитель!

Я з дитинства мрію про професію вчителя. Мені здається, що це найгуманніша в світі професія. Учитель несе людям не тільки знання, він несе ще доброту і правду. Учитель, мені здається, бачить людей наскрізь, Люди цієї професії оцінюють відразу, хто чого вартий. Це тому, що вони працюють із людьми усе своє життя і можуть по одному слову здогадатися, хто стоїть перед ними.

Учителі — дуже принципові люди. Вони повинні жити так, як навчають, відкрито і чесно, адже на них дивляться всі. Ми всі отримуємо «путівку в життя» від них, І неможливо відокремити спеціальність учителя від спеціальності вихователя.

Мені здається, неможливо говорити неправду, коли на тебе дивляться дитячі очі. Від учителя залежить дуже багато в майбутньому їх учнів. Вони своїм прикладом, своїми принципами, своїм життям показують, як жити.
Але учитель — це не тільки відповідальна, але й дуже нервова робота, Скільки терпіння і такту треба мати, щоб примусити юних непослухів слухати себе, щоб у їх головах відклалось уявлення про предмет!

Мої батьки теж учителі, і про їх труд я знаю не з чужих слів.

Мене не лякає відповідальність професії. І тому після закінчення школи я буду вступати до інституту на філологічний факультет. Я впевнений, що моя мрія здійсниться,